Що потрібно знати про “національні” російські процесори Байкал та Ельбрус

Вітаю, дорогі читачі. Не так давно в Росії був представлений “національний” процесор на “чисто-русской” архітектурі “который порвет всех”.

Був представлений процесор “Ельбрус”, проте є ще й “Байкал”

І так. З чого ж почати. Мабудь з того, що в Росії немає, і найближчим часом навряд чи будуть,  технологій для виробництва процесорів. Другими словами – “Импортозамещение” зводиться до замовлення виготовлення процесорів за кордоном.

Тепер, що до процесорів.

БАЙКАЛ 

baikal

Першими продуктами в лінійці процесорів “Байкал” стали 8-ядерні чіпи Baikal M і M / S, розраховані, на думку проектувальників, на персональні комп’ютери і мікросервери. Вони виготовляються по 28-нанометровій технології на основі 64-бітових ядер ARM Cortex А57. Тактова частота 2 ГГц.

В якості операційної системи для пристроїв на основі Baikal передбачається використовувати Linux.

Планується, що в кінці 2016-го року з’являться 16-ядерні серверні процесори з топологією 16 нм.

Що ж до “Байкал ТС-1” – за його основу взято два ядра MIPS Warrior P5600 32 r5, розроблені компанією Imagination в 2013 році.

Варто зазначити, що пристрої на базі MIPS архітектури іноді використовувались в мережевих пристроях, портативних медіаплеєрах та деяких цифрових телевізорах.

В Imagination розповідають, що процесор P5600 являє собою 32-бітне рішення, що має до шести ядер і може працювати на частолах від 1 до 2 Ггц. Що ж до порівняння з конкурентами – є дані що він більш енергоефективний і має на 30% менший розмір ніж у конкурентів (за деякими даними, натяк був на Samsung Exynos 5 Octa). Також процесор вдвічі потужніший від свого попередника proAptiv (конкурент, на думку компанії Cortex-A15).

Вбудований контролер здатний працювати з оперативною пам’яттю DDR3-1600. Також можна відзначити 1 МБ кеш-пам’яті другого рівня, інтегровані інтерфейси Ethernet (один 10 Gigabit Ethernet і два Gigabit Ethernet), SATA (два 6 Гбіт / с), USB 2.0 і контролер PCI Express 3.0 x4.

Рівень енергоспоживання не перевищує 5 Вт. Рішення упаковано в корпус розмірами 25 х 25 мм.

То ж, як бачимо, російським в розробці процесора “Байкал” є розмір та “обв’язка” ядра (контролери портів, відеоядро, тощо), яка також давно вже кимось розроблена і використовується наразі накшлант конструктора LEGO – проектувальники по “кубиках” збирають процесор “на папері” з тисяч готових рішень, вибираючи що потрібно, і тестуючи лише на емуляторі.

На розробку процесорів було виділено 1,2 мільярда доларів.

ЕЛЬБРУС

Мікропроцесор Ельбрус-2СМ (проектна назва Ельбрус-1С)
Мікропроцесор Ельбрус-2СМ (проектна назва Ельбрус-1С)

Ці процесори росіяни розробляли здебільшо для військових потреб, проте саме вони пройшли по всіх новинах як “надежное защищенное решение, конкурирующее с Intel”.

Ось, наприклад, російський захищений ноутбук HT-ЕльбрусS на процесорі Ельбрус, з операційною системою Ельбрус(Linux на старенькому ядрі 2.6.33).

el

 

Як заявлено – він є конкурентом захищеного Getac X500,який може витримати електромагнітний імпульс ядерного вибуху.

ge

Про архітектуру процесора відомо мало, так, як росіяни, незавжаючи на те, що виготовляють їх за кордоном, доволі добре “шифруються”.

Розповідають і про RISC архітектуру, і про велику кількість ядер, і про потужність захмарну, проте, знайшов одну цікаву цитату, яка все ставить на свої місця. Ось вона:

Характеристики «НТ-ЭльбрусS» достаточно скромные, но вполне достаточные для запуска «офиса» и подобных программ.

Хай би там що, але я, особисто не здивуюсь, якщо з часом розкриється, що це замаскований якийсь аналог Pentium III (Була у Інтел цікава задумка зробити Р3 багатоядерним і на основі нього потужну відеокарту створити).